Кілька років тому наша лабораторія займалась вивченням старіння шкіри за допомогою Раманівської спектроскопії. Шкіра дуже зручний об'єкт для вивчення старіння, тому що складається завжди з одних і тих самих шарів і знаходиться на поверхні. Але вивчати як щось впливає на старіння дуже складно, тому що не можна змінити біохімію однієї і тієї ж ділянки шкіри сьогодні і через рік, завжди доводиться мати справу з різними ділянками, а то й різними тваринами. А з людьми ще складніше, бережуть вони свою шкіру від дослідників.

Для цього ми розробляли Раманівський мікроскоп, який здатний детектувати розсіяне світло зі зміщеною частотою (яке становить лише 0.000001 % від загального розсіювання світла біологічними молекулами). Це означає, що ми можемо вловлювати найневловиміші випромінювання молекул у біологічних зразках, і за спектрами цих випромінювань вивчати структуру та склад шкіри в динаміці, не препаруючи її. Це дає багато переваг для вивчення старіння шкіри та інших її особливостей: можна фіксувати ранні зміни на клітинному рівні і спостерігати за процесом у динаміці.

Ось наша перша експериментальна стаття у Vibrational Spectroscopy, де ми описуємо те, як глибоко можна зазирнути в шкіру і що саме там можна побачити за допомогою такого методу.
http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0924203116300182