З'являється все більше статей про те, що зі старінням шкіри можна боротися за допомогою пробіотиків – препаратів з мікробів, після прийому яких необхідні види мікробів заселяють кишечник і починають виділяти потрібні нам речовини. Це довгий шлях для лікування шкіри, але він виправданий. Надто вже багато пов'язує шкіру з кишечником. Якщо для акне та загоєння ран такий підхід вже мають доказову базу, то для захисту шкіри від фотопошкодження вплив мікробів поки що вивчається. І скоро, впевнений, з'являться препарати. Хоча впевнені докази ефективності вже з'являються. Саме час пофантазувати про механізми.

Крім того що шкіра старіє з віком, як і все інше, вона ще старіє тому, що контактує з ультрафіолетовим випромінюванням. А ще вона дряпається, ми ще весь час мажемо не завжди корисними речами і куримо на неї. Все це старить її ще швидше, ніж вона старіла б у тіні, без токсинів та тютюнового диму. Ультрафіолет шкідливий тим, що порушує роботу білків та ДНК. Але якщо до печінки він не дістає, то шкіра завжди під ударом. На молекулярному рівні прояви старіння шкіри виявляються як підвищення рН, зниження здатності боротися з вільними радикалами та підвищеною активністю металопротеїназ (1). Здорова, молода шкіра має кисле значення рН у діапазоні 4.2-5.6. Кисле середовище необхідне запобігання заселенню шкіри патогенними бактеріями, регуляції активності специфічних для шкіри ферментів, і навіть для зволоження (2). Однак з віком показник рН шкіри значно підвищується, що призводить до стимуляції активності протеаз, яка характерна для старіючої шкіри (3).

Пробіотики, потрапляючи в організм, починають виробляти молекули, що знижують рН середовища (1). Лактобацили (Lactobacilli) активно виділяють вільні жирні кислоти (FFAs) та кон'юговану лінолеву кислоту (CLA) у процесі свого життя (4), які сприяють зниженню кислотності. Теоретично, застосування пробіотиків може працювати, щоб відновити нормальний рН шкіри.

Вільні радикали утворюються в результаті нормальних метаболічних процесів, але під дією факторів зовнішнього середовища, у тому числі УФ-випромінювання, токсинів та сигаретного диму, продукція вільних радикалів сильно підвищується. У той же час з віком активність нашої власної антиоксидантної системи знижується, що призводить до пошкодження вільними радикалами всього важливого, в тому числі і колагену. (1).

Штам бактерії B. coagulans RK-02 виробляє позаклітинні високомолекулярні полісахариди, які мають сильний антиоксидантний ефект (5,6)). Цікаво, що отримані за допомогою генної інженерії лактобактерії можуть виробляти не властиві їм супероксиддисмутази і забезпечувати таким чином захист від вільних радикалів (7). Вже давно всі ми чекаємо на ГМО бактерії, які можна використовувати для лікування та профілактики. Це ще один шлях їхнього застосування.

Пробіотики перспективні і як терапія зайвої втрати води шкірою в результаті впливу УФ. Пероральне введення Bifidobacterium Breve мишам запобігає УФ-індукованій трансепідермальній втраті води. Вживання B. breve знижує рівень патологічного окислення білків та знижує активність ксантиноксидази у шкірі (8).

Ці дані дозволяють припустити, що пероральне введення пробіотиків може щонайменше частково вирішити проблеми, викликані ультрафіолетовим опроміненням. Скоро напишу про найцікавіше – про ПРЕбіотики, або що саме їсти для здоров'я шкіри.

На людях експерименти теж проводять, хоча з нюансами. Регулярний прийом Lactobacillus johnsonii разом з каротиноїдами за 10 тижнів до фотопошкодження призводив до зменшення щільності клітин Лангерганса та прискореного відновлення шкіри після опромінення (9).

Корисні для шкіри штами бактерій для тих, хто в темі:

Lactobacillus plantarum HY7714, Lactobacillus rhamnosus GG, Bifidobacterium breve strain Yakult (BBY), Bifidobacterium breve strain Yakult (BBY), Lactobacillus johnsonii (La1), Lactobacillus johnsonii NCC 533 (La1). Їх огляд тут - The effect of probiotics on immune regulation, acne, and photoaging. М Kobera, W Boweb

International Journal of Women's Dermatology 2, 2015

1. B. Cinque, P. Palumbo, C. la Torre, E. Melchiorre, D. Corridoni, G. Miconi, et al. Probiotics in aging skin M. Farage, K. Miller, H. Maibach (Eds.), Textbook of aging skin, Springer-Verlag, Berlin (2010), pp. 811–820
2. T. Mauro SC pH: measurements, origins and functions P. Elias, K. Feingold (Eds.), Skin barrier, Taylor and Francis, New York (2006), pp. 223–229 J.P.
3. Hachem, D. Crumrine, J. FlurhBrown Be, Feingold KR, Elias PM. pH directly regulates epidermal permeability barrier homeostasis, and stratum corneum integrity/cohesionJ Invest Dermatol, 121 (2) (2003), pp. 345–353
4. H. Yadav, S. Jain, P.R. Sinha Production of free fatty acids and conjugated linoleic acid in probiotic dahi containingLactobacillus acidophilus and Lactobacillus casei during fermentation and storage Int Dairy J, 17 (8) (2007), pp. 1006–1010
5. Y.F.M. Kishk, H.M. Al-Sayed Free-radical scavenging and antioxidative activities of some polysaccharides in emulsions LWT Food Sci Technol, 40 (2) (2007), pp. 270–277
6. V.P. Kodali, R. Sen Antioxidant and free radical scavenging activities of an exopolysaccharide from a probiotic bacterium Biotechnol J, 3 (2) (2008), pp. 245–251
7. P.A. Bron, P. van Baarlen, M. Kleerebezem Emerging molecular insights into the interaction between probiotics and the host intestinal mucosa Nat Rev Microbiol, 10 (2012), pp. 66–78
8. Ishii, S. Sugimoto, N. Izawa, T. Sone, K. Chimba, K. Miyazaki Oral administration of Bifidobacterium breve attenuates UV-induced barrier perturbation and oxidative stress in hairless mice skin Arch Dermatol Res, 305 (5) (2014), pp. 467–473
9. C. Bouilly-Gauthier, J.Y. Maubert, L. Duteil, C. Queille-Roussel, N. Piccardi, C. Montastier, et al. Clinical evidence of benefits of a dietary supplement containing probiotic and carotenoids on ultraviolet-induced skin damage Brit J Dermatol, 163 (2010), pp. 536–543