У четвер друг запитав мене, ким би я хотів стати. Я відразу відповів, що нейроном у мозку цвіркуна в момент перед сутичкою. Такі казуси виходять, коли я іноді кажу те, що думаю насправді в цей момент. У четвер увечері для мене не було нічого важливішого за процеси в мозку сарани.

Цвіркуни не народжуються переможцями. Та й усі інші не народжуються переможцями. Два наївні молоді цвіркуни при зустрічі майже зовсім не відрізняються за своєю поведінкою. Вони однаково реагують на одноплемінників у сусідній прозорій коробці, стрибають з однаковою частотою. Але коли два самці зустрічаються, у них відбувається бій, в результаті якого один неодмінно переможе і поскаче, співаючи пісню переможця. Другий – програє. Після цього моменту їхня поведінка починає сильно відрізнятися і відрізнятиметься дуже довго. Для обох цей бій – певний аналог ініціації у більш соціальну комаху. У самця, який переміг, після сутички в грудному ганглії виробляється багато серотоніну, комаха стає сміливішою і впевненішою в собі. І несе цю впевненість по життю неймовірно довго. Структури його мозку морфологічно змінюються, і в нього починає працювати «ефект переможця» – самець частіше ініціює сутички і частіше в них перемагає. Завдяки ефекту переможця цієї однієї перемоги достатньо, щоб сформувати довічну стратегію переможця. Усі наступні перемоги підкріплюватимуть уже сформовану форму поведінки. Хоча впевнений, що навіть цвіркунам її під силу змінити, якщо підсовувати їм «правильних» суперників.

Хімія мозку цвіркуна-переможця з моменту перемоги відрізняється від хімії мозку того, хто програв. У переможеного ж низка днів минатиме одноманітно: без яхти, вертольота, замку та села з кріпаками.

Введення серотоніну та інших хімічних атрибутів цвіркунів-переможців перед боєм змінює поведінку комах. Вони стають активнішими і частіше вступають в атаку. Але це не впливає на результат сутички! Результат сутички залежить незрозуміло від чого. Від самого самця. Запускається поки незрозуміла молекулярна машинерія прийняття рішень та генерації «волі». Закріплення тієї чи іншої форми поведінки відбувається вже за рахунок нейромедіаторів. Але в сутичці гормони не допомагають самцю перемогти, хоча і призводять до того, що самець демонструє елементи поведінки потенційного переможця.

Ми поки не знаємо, що відбувається в тілі цвіркуна під час сутички. Інструмент – мозок, ставка – життя та успіх.

Ритуал ініціації людських дитинчат вкрай формалізований. Немає ритуальних боїв, публічної дефлорації та танців сили. Але є похід до паспортного столу, де видають документ на право володіння та розпорядження нашим життям – називається паспорт. Там навіть фотка об'єкта нашого володіння є, щоб не переплутати. А далі – майже вічність моментів для змін долі на краще.