Всесвіт вибачає все тим, хто в дорозі. Поки ви граєте з цим світом в ігри, світу цікаво грати з вами. Він любить гени, які готові на все, щоб у черговий раз перемішатися і створити химерну особину з новою комбінацією ознак. А якщо пощастить, то і з сумісною з життям мутацією, такою як новий колір очей. Ігрища генів настільки старі, що зараз обросли факультативними примочками типу любові та турботи про потомство — так веселіше. Гени завжди в пошуку нових комбінацій, у них немає ідеалу. Вони над ним сміються.

Складніше за гени тільки мозок. Найчудесніший його період теж пов'язаний із перебором і пошуком. У перші роки життя в мозку відбувається гарячковий підбір шляхів передачі сигналів. Формуються магістральні шляхи умовних рефлексів і дрібніші шляхи наших майбутніх шаблонів реакцій, які визначать наше буття. Електричний струм у мозку спочатку шукає собі найбільш адекватний шлях у спробах сформувати зв'язок між якимись двома структурами мозку, потім цей шлях фіксується вже на морфологічному рівні і нам стає «простіше думати» по накатаній струмом доріжці.

Якби вченим вистачало відчаю думати про душу, то вони б неодмінно відкрили, що вона теж старіє. І головною ознакою її старіння є втрата здатності людини до пошукової поведінки. Це така активна поведінка в умовах невизначеності, коли людина не має можливості зі стовідсотковою впевненістю прогнозувати результати своєї активності (будуть вони успішними чи ні). Однак вона здатна оцінювати кожен проміжний результат на шляху до кінцевої мети і, за потреби, змінювати свою поведінку.

Це те, що є у молодих тварин, те, як проростає насіння рослин, яке шукає сонячне світло. І це те, що ми втрачаємо, обростаючи дорослістю, яка так непомітно переходить у старість. Як вірно зауважує Ротенберг, це один із ресурсів здоров'я, який у нас небезмежний. Поки ви граєте з цим світом в ігри, світу цікаво грати з вами.

Ми молоді, поки десь у мережах мозку сидить ще внутрішній трікстер, який граючись перевіряє на міцність архітектуру ваших переконань: чи не хитаються палі, чи не застаріли якісь догми. Але цей ресурс теж може вичерпатися і ця частина нас теж може постаріти. І тоді весь цей довгий шлях, від стародавніх генів до вас сьогоднішніх, втрачає сенс і заходить у глухий кут.

Немає у нас поки Ботокса для зморшок душі — мажте душі всіма доступними вам захисними засобами.