Якщо ви поковиряєте пальцем ранку запаленої реальності й зітрете грішну і тонку кірку культурного нальоту, то ризикуєте побачити справжню суть речей. Побачити, що ви лише завод із виробництва статевих клітин. Усе ваше тіло – це лише роздута інфраструктура для головного процесу. Воно ж – найвульгарніша реклама основного продукту.

Але завод старіє. І що старіший завод, то гірше там ідуть усі процеси. І причина цього старіння станом на 2017 рік така – забагато внутрішньоклітинної свободи. Коли наші клітини накопичують багато помилок через довге життя або через опромінення, вони позбавляють себе найцікавішого – забороняють собі ділитися. Арештовують самі себе. Ті, хто тікає з-під арешту, роблять нам рак. І це взагалі погано. Тих, хто довго сидить під арештом смирно, ми називаємо сенесцентними клітинами. Як загублені соціальні елементи, вони починають виділяти навколо себе сигнали SOS для імунної системи. Це фактори запалення. Але коли таких клітин забагато й вони всюди, усе тіло стає просочене цим запаленням – це називається inflammaging. Факторів запалення небагато, але вони ненав’язливо й постійно виділяються клітинами. Імунним клітинам незрозуміло, куди йти, та й самі вони такі ж утомлені. Сам по собі цей хімічний сигнал токсичний для інших клітин і запускає каскадні реакції. Так старіння поширюється по нашому тілу.

Політика на наших заводах дуже демократична й ґрунтується на ностальгії та пофігізмі. У голого землекопа – нестаріючого й довгоживучого африканського гризуна – режим тоталітарний. Його клітини не старіють, а одразу вмирають. Немає старих клітин – немає проблем. У слонів багаторазово дубльований ген p53, який є головним у прийнятті рішення про подальшу долю клітини. Багато p53 – більш раціонально оцінюється ситуація в клітині. Завдяки цьому в слонів мало раку.

А в наших організмах дисципліна кульгає. Зараз один із найперспективніших підходів у боротьбі зі старінням – це розробка сенолітиків – речовин, що вибірково знищують сенесцентні клітини. Якщо строгість не прописана в нашій ДНК, доводиться виправляти ситуацію ззовні. Вихід таких препаратів на ринок прогнозують у найближчі 10 років.