Мільйони років тому, вже тоді, коли ми усвідомили себе володарями мʼяса й кишок, які називаємо своїм тілом, стала очевидною головна проблема – інструкція до цих тіл нам не додається. Ніби ми ці самі тіла вкрали у природи. Вирвали їх просто з кривавої мʼясорубки природного добору. І понеслися з ними в химерні подорожі – спочатку земною кулею, а потім і з вилазками за її межі. Кожен день цієї подорожі людина топче умовні кордони – то свідомості, то власних фізичних можливостей, то своїх знань про світ. Інструкцію до нашого тіла, його складових частин і способів експлуатації доводиться добувати в експериментах. І колись ми дізнаємося все й почнемо використовувати тіла за призначенням та розраховувати на максимальний термін експлуатації.
Минулого місяця ми дізналися, що середня тривалість життя в Європейському Союзі тепер становить 80 років. За останнє століття вона зросла на 30 років. Дякуємо.
Дякуємо Роберту Коху за відкриття збудника туберкульозу і його дружині за те, що подарувала йому перший мікроскоп (хоча згодом вона про це й шкодувала). Дякуємо Александру Флемінгу за пеніцилін. Дякуємо всім генетикам, які пів століття схрещували мух. Завдяки їм стало можливим зрозуміти ДНК, генетичний код і зробити генно-інженерний інсулін, якого зараз 50 %. Окреме спасибі Вавилову, який за віру в гени, голодуючи, помер у концтаборі, при цьому давши поштовх зеленій революції, що нагодувала пів світу. Дякуємо кульгавому Пастеру й усім тим, хто розробляв і впроваджував вакцини. Віспа, кір, поліомієліт – вибачте. Хоча й досі від малярії помирає по 1 млн людей на рік. Це більше, ніж у багатьох війнах. Страшно уявити, якою була б ця цифра без хініну й медицини.
Дякуємо всім ученим і лікарям за продовження життя. Памʼятайте про них, коли захочете вбити час. Вони продовжили нам життя, а ми в силі його розширювати. Недарма ж ми потрапили в найцікавіший Всесвіт.