У чому щастя, брате? — В електродах
У нашому НДІ колись проводили дуже цікаві експерименти. Ось деякі вітаміни та зменшення калорійності їжі продовжують життя, а як довести, що якщо щось змінити в мозку, то це теж вплине на тривалість життя? У сусідній лабораторії фізіології та ендокринології вживляли тваринам електроди в латеральну область гіпоталамуса і періодично стимулювали цю ділянку мозку слабким струмом — таким, щоб не викликати рухові реакції тварин, а простимулювати більше саме поведінкові реакції. Кілька місяців сеансів такої стимуляції збільшувало тривалість життя тварин на 30%, це дуже багато.
Автори дослідження справедливо акцентують увагу на тому, що це одна з тих зон мозку, яка відповідає за емоції, а саме — позитивні емоції та почуття насичення, яке цією процедурою і викликали. Змусити щурів «відчувати, що у них все є» без електродів складно, на відміну від більшості людей, а довести вплив позитивних емоцій на довголіття треба. Ця ж область відповідає за безліч нудніших фізіологічних процесів: підтримку температури тіла, харчову поведінку, спрагу тощо. І самі автори зміни в цих процесах також спостерігали та описали. Тож не емоціями єдиними.
У щурів після процедур рівень тестостерону підвищувався до рівня їхніх молодих побратимів, а адреналіну зменшувався, тобто почувалися вони бадьоріше, а від стресу страждали менше. Також покращення були в імунній системі та у здатності до запам'ятовування. Електроди тут не претендують на еліксир молодості, але підказують нам цікаві думки для міркування: культивуючи в собі почуття насиченості, або якщо складніше (ми ж люди) — задоволеності, можна забезпечити собі довголіття. Виходить, якщо деякими ділянками мозку активніше користуватися, то на зло вітамінам можна продовжити життя і без таблеток. Щось у цьому мозку все ж таки корисне є.
Рушкевич Ю. Є. Можливі механізми геропротекторного ефекту хронічної електростимуляції латеральної гіпоталамічної області у старих щурів.
http://www.epigenetics.com.ua/wp-content/uploads/2016/01/Untitled.FR12.pdf
Безруков В.В., Дубілей Т.А., Рушкевич Ю.Є. Роль емоціогенних зон гіпоталамуса в геронтогенезі.
http://www.epigenetics.com.ua/wp-content/uploads/2016/01/Untitled.FR13.pdf