Генетика давно вже не вивчає те, що мала б вивчати за визначенням — як саме ознаки успадковуються. З цим усе стало більш-менш зрозуміло ще на початку її існування. Тепер вона займається значно цікавішим питанням: чому ми всі різні і що з цим робити.

Одна з гучних новин останніх років — виявлення гена, який робить когось щасливим і безтурботним їдцем рослин, а комусь дозволяє їсти м’ясо без шкоди для здоров’я.

Йдеться про мутацію в гені FADS2, який відповідає за здатність синтезувати довгі поліненасичені жирні кислоти. Ці кислоти критично важливі для мозку та нервової системи. У нормі ми отримуємо їх із материнського молока, а в дорослому віці — з тваринної їжі. Але не всі люди однакові.

Виявилося, що одна з форм гена FADS2 частіше зустрічається у популяціях, де традиційно переважало рослинне харчування. Цей варіант дозволяє ефективно синтезувати довгі жирні кислоти з коротших, якими багата рослинна їжа. Інший варіант — предковий — частіше зустрічається у регіонах із м’ясоїдною культурою харчування. Він ледачіший і розрахований на отримання вже готових жирних кислот з тваринних продуктів.

Головний інтерес до FADS2 не лише в тому, що черговий раз підтвердилося: не всі дієти підходять усім. Автори дослідження показали дещо значно серйозніше — дієта буквально сформувала нас як вид. Ген FADS2 перебуває під позитивним добором, а це означає, що харчування стало еволюційним фактором. Довести позитивний добір на молекулярному рівні складно, і це одна з перших настільки переконливих робіт у цій темі.

Чи то через бідність, чи через культурні звички, але людство зробило невеликий еволюційний крок у бік умовного супергероя — людини, здатної повноцінно жити без тваринних жирів.

Цікавий бонус: раніше цей самий ген уже з’являвся в дослідженнях інтелекту. У дітей із активною формою FADS2 грудне вигодовування асоціювалося з підвищенням IQ приблизно на 7 пунктів. Пізніше, з удосконаленням дитячих сумішей, ця різниця зникла, але сам факт залишився.

https://academic.oup.com/mbe/article/33/7/1726/2578764/Positive-Selection-on-a-Regulatory-Insertion
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2141867/