За мотивами нашої нещодавно опублікованої наукової статті в Mechanisms of Ageing and Development.

Основним диригентом процесів старіння в нашому організмі на рівні клітин є білок mTOR. Саме на сигналінгу цього білка збирається інформація про умови життя організму, і тут же приймається рішення про актуальність тієї чи іншої біологічної програми.

Найзручнішим джерелом інформації про умови життя є наше харчування. Фізіологічним відображенням цих умов є вміст амінокислот та глюкози у нашій крові. mTOR за допомогою інших своїх внутрішньоклітинних помічників (RHEB, AKT, TSC1 та TSC2) збирає таку інформацію про організм, як кількість інсуліну, концентрація амінокислот, частота прийомів їжі (через IGF-1 шлях).

Як тільки він детектує, що ці показники зашкалюють, mTOR запускає процеси, пов'язані з ростом, і пригнічує процеси руйнування внутрішньоклітинного сміття. Процеси росту для клітин дорослого організму дуже неактуальні. Річ у тім, що дорослі клітини вже сповнені помилок. У ДНК багато мутацій, деякі білки накопичили фатальні помилки та працюють уже некоректно, мітохондрії пошкоджені від окисного стресу. Так-то політ нормальний, і жити можна, клітини страхують помилки одна одної. Але ось для активного росту такий організм уже не годиться, це для клітин зайве навантаження, що загрожує старінням. А ось клітинного сміття якраз накопичується навалом. Щось клітини відкладають про запас, щось просто перестають помічати. Це білкове та ліпідне сміття найчастіше токсичне і клітиною активно видаляється. Дорослі клітини добре налаштовані на антисміттєві системи, вони знають, що зі сміттям жарти погані. Але при активації процесів росту антисміттєва система клітин (система аутофагії) пригнічується, і клітини починають відчувати всі недоліки накопичення кінцевих продуктів глікації, окислених ліпідів та білків.

Всі важливі в молодості сигнали для росту клітин (інсулін, амінокислоти метіонін, лейцин, валін, ізолейцин, IGF-1) та важливі у випадку боротьби зі старінням сигнали запалення (TNFa, IL6) змушують за звичкою працювати нашу клітинну систему росту. А система ця у дорослих пробуксовує в силу накопичених помилок. Ця пробуксовка і називається старінням. Без надлишку цих стимулів клітина може жити нормальним повноцінним життям і ламатися низькими темпами. Але часом ми цей процес прискорюємо.

Не дивно, що на швидкість старіння активно впливають компоненти продуктів, які еволюційно задумувалися для харчування організмів, що ростуть. Вони постійно фігурують у чорних списках борців зі старінням. Хоча однозначного ставлення до цих продуктів та їхньої безпечної кількості для різних вікових груп поки немає. Яйця — це концентрат, збалансований для росту пташеняти. Незбиране молоко — для росту теляти. Справа не тільки в їхній поживності, а й в особливій пропорції поживних компонентів, спрямованих саме на активацію процесів росту. Відмовлятися від цих продуктів не варто, як і від усіх інших продуктів. Але про механізм впливу їх надлишку на нас, клітинно-поламаних, корисно знати.

Докладніше про механізми старіння, опосередковані TOR, та вплив харчування на них ми виклали в нашій з Oleh Lushchak статті:

The role of the TOR pathway in mediating the link between nutrition and longevity. Mech Ageing Dev 2017. Lushchak O, Strilbytska O, Piskovatska V, Storey KB, Koliada A, Vaiserman A.

http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0047637416302287