Мої статті

Всесвіт вибачає все тим, хто в дорозі. Поки ви граєте з цим світом в ігри, світу цікаво грати з вами. Він любить гени, які готові на все, щоб у черговий раз перемішатися і створити химерну особину з новою комбінацією ознак. А якщо пощастить, то і з сумісною з життям мутацією, такою як новий колір очей.

Якщо ми можемо в житті стати ким завгодно, то навіщо ми стаємо старими? Життя треба прожити так, щоб Всесвіт подарував тобі ще одне. Або хоча б продовжив теперішнє, адже Всесвіту байдуже на ваші гріхи, гроші й соціальні статуси. Єдиний ваш спосіб спілкування з ним – це ваша поведінка.
Довгожителі – дуже незручний об’єкт для вивчення.

‍

Після найскладнішого моменту в нашому житті – зачаття – усі ми розвиваємося за програмою. Мета програми дуже амбітна – з однієї клітини за 9 місяців зробити 3 кг людини, здатної дихати, їсти, навчатися й іноді думати (або хоча б соціально-адаптивно імітувати цей процес). На шляху до цієї мети в організму є низка проміжних етапів, аудитів, є плани розвитку А і Б.

Якщо ви поковиряєте пальцем ранку запаленої реальності й зітрете грішну й тонку кірку культурного нальоту, то ризикуєте побачити справжню суть речей. Побачити, що ви лише завод із виробництва статевих клітин. Усе ваше тіло – це лише роздута інфраструктура для головного процесу. Воно ж – найвульгарніша реклама основного продукту.

Вийшла наша дуже довгоочікувана стаття в Ageing Research Reviews (IF 7.5). Стаття про те, наскільки наше здоровʼя й довголіття можуть бути в крихких рученятах мікробів кишечника.Людина – це тарілка під певним кутом наукового зору, у світлі променів здорового гумору

Таких проблем немає у кроликів, слонів чи китів. Тварин неможливо переконати в тому, що вони створені, щоб їсти щось конкретне. Що це корисніше, а те – допомагає від голови. А ця трава має нагадувати їм про історичну батьківщину, бути близькою їм за духом і складом. І вже зовсім важко уявити, що хтось чогось не їсть із ідей єднання з природою та любові до живих істот.

‍

Якщо ви думаєте, що епопея з передачею креслень Зірки смерті в останній частині «Зоряних війн» тривалістю 2 години затягнута, то ви просто не знаєте про шлях ботулотоксину в нейроні.Ботокс роблять із ботулотоксину – єдиного токсину, названого на честь ковбаси.

Коли генетики залізли в кишечники племені мисливців-збирачів хадза з Танзанії в пошуках цікавих мікробів, на них чекало величезне різноманіття. Різноманіття мікроорганізмів. Хадза ведуть найпримітивніший спосіб життя на планеті. Той самий спосіб життя, який ми вели більшу частину нашої еволюційної історії.

Люди загалом слабкі на вигадування чогось зовсім нового, тому з ліні вивчають, як що зроблено в природі, щоб потім застосувати там, де треба. Найактуальнішим місцем зараз є боротьба зі старінням, яке вже реально дістало. І хвороби від нього. І зморшки. Романтики, які вірять, що у старіння є 1 причина і, відповідно, з цією причиною боротиметься 1 таблетка, давно вже розклалися на білки, жири й вуглеводи в надрах землі. На зміну їм прийшли ті, хто почав розбиратися в різноманітних механізмах старіння. Усе складно. Але не дуже.

‍